Загальновідомо, що стати суддею в Україні досить складно, але виявляється, що піти «правильно» у відставку – теж непросто. Свідченням цього є приклад голови Вищого господарського суду України Сергія Демченка, справа з відставкою котрого у зв’язку із досягненням ним шістдесяти п’яти років тягнеться вже майже рік. І сам суддя виявив бажання піти на заслужений відпочинок, і всі інстанції теж не проти його відпустити, та чомусь не спрацьовує бюрократичний механізм. Мабуть, є всі шанси встановити своєрідний рекорд – 21 лютого Сергію Федоровичу Демченку виповниться шістдесят шість років. Тож можна звернутися до народних депутатів із проханням зробити подарунок і прийняти законопроект, який спростить процедуру звільнення суддів – щоб інші не наступали на ті ж граблі.

У Верховній Раді України ще з вересня 2008 року перебуває на розгляді проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо звільнення суддів, обраних безстроково), внесений народними депутатами Д. Притикою та Л. Фесенком.

Пропоновані зміни гарантують спрощення порядку звільнення Верховною Радою України з посади судді, який обіймає цю посаду безстроково. Це стосується випадків звільнення цих суддів з підстав, передбачених пунктами 1-3, 9 частини п‘ятої статті 126 Конституції України. Зокрема: закінчення строку, на який суддю обрано чи призначено; досягнення суддею шістдесяти п’яти років; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Що маємо на сьогодні

На сьогодні чинний Закон передбачає порядок, за яким з перелічених підстав заява судді вноситься на розгляд територіального управління державної судової адміністрації, яка вносить її до відповідної кваліфікаційної комісії. Пропозиція про прийняття подання вноситься відповідною кваліфікаційною комісією до Вищої ради юстиції, яка вносить подання про звільнення судді до Верховної Ради України.

Термін розгляду заяви судді, обраного безстроково, написаної ним за власним бажанням, або у зв‘язку з вимогами закону, наприклад, досягнення граничного віку, стан здоров‘я тощо, сягає кількох місяців, а в окремих випадках і більше року.

Це вкрай негативно впливає на стан здійснення правосуддя, оскільки судді не виконуючи суддівських повноважень, отримують заробітну плату, а на їх місце до звільнення не можна призначити іншого суддю, при цьому кількість справ в суді зростає, як зростає і незадоволення сторін у зв‘язку з простроченням строків розгляду спорів.

Що пропонується

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 17 Закону, встановивши порядок за яким суддя, який хоче йти у відставку за власним бажанням, в тому числі і у разі досягнення ним 65-річного віку чи закінчення терміну на який його було обрано, подає заяву про звільнення голові відповідного суду, який вносить відповідне подання до Вищої ради юстиції, а остання звертається до Верховної Ради України.

Окрім того, у статті 19 Закону пропонується встановити термін розгляду відповідним комітетом Верховної Ради України питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 1-3, 9 частини п‘ятої статті 126 Конституції України, невідкладно, але не довше п‘ятнадцяти днів з дня його надходження.

На практиці є випадки, коли суддя, подавши заяву про відставку за станом здоров‘я, помирає, не дочекавшись рішення Верховної Ради України про своє звільнення.

Эта запись опубликована в Четверг, 12/02/2009 , 4:33 пп и размещена в рубрике Блог Лариси Бардаченко. Вы можете следить за обсуждением этой записи с помощью ленты RSS 2.0. Вы можете оставить отзык, или обратную ссылку с вашего сайта.