Рішення та роз’яснення Верховного Суду України повинні носити обов’язковий характер
У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій України” (щодо забезпечення єдності судової практики), авторами якого є народні депутати Шустік О. Ю. та Олійник С. В.
Проектом, зокрема, пропонується передбачити право Верховного Суду України давати судам обов’язкові для судів загальної юрисдикції роз’яснення з питань застосування законодавства та визначати неврегульовані законом процедури розгляду судових справ, звертатися до суб’єктів права законодавчої ініціативи з пропозиціями щодо ініціювання перед Верховною Радою України питань про внесення змін до чинного законодавства, надавати судам методичну допомогу, перевіряти дотримання ними законодавства при здійсненні правосуддя. А також встановити, що рішення Верховного Суду України у конкретних судових справах у частині застосування права у випадках, передбачених процесуальним законодавством, є обов’язковими для судів загальної юрисдикції при розгляді інших судових справ. Пленуму Верховного Суду України пропонується надати право на розгляд судових справ у випадках, передбачених процесуальним законодавством.
Про необхідність прийняття таких змін вже тривалий час говорять представники суддівського корпусу, та на жаль, як це у нас часто трапляється, до їх пропозицій законодавець прислухається рідко. Але в цьому випадку ініціатива народних депутатів відображає власне прагнення суддів усіх рівнів. Надання обов’язкового характеру рішенням та роз’ясненням Верховного Суду України дозволить спрямувати судову практику в одне русло, полегшить роботу як суддів, так і адвокатів та юристів. Поліпшенням чинного законодавства стане наділення Голови Верховного Суду України повноваженням організовувати перевірку скарг на порушення суддями законодавства при розгляді судових справ та ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність суддів.
Нагадаємо, що на сьогодні відповідно до чинного законодавства рішення Верховного Суду України в конкретних справах з питань застосування права не носять обов’язкового характеру для судів загальної юрисдикції. Не носять такого характеру і роз’яснення Верховного Суду з питань застосування законодавства, що призводить до їх ігнорування іншими судами. Пленум Верховного Суду України не має судових повноважень навіть для випадків, коли виникають спори між судами різних юрисдикцій стосовно застосування матеріального чи процесуального права.
Законом не тільки не передбачено право Верховного Суду України на законодавчу ініціативу, але й не визначено механізми ініціювання перед Верховною Радою України питань про внесення змін і доповнень до чинного законодавства. В той же час саме у Верховному Суді зосереджуються дані про недоліки чинного законодавства, суперечності і колізії, які є в ньому.
Досвід показує що на сьогодні є нагальною потреба надати Верховному Суду України право визначати судові процедури у тих випадках, коли вони не врегульовані чинним законодавством.
4/03/2009 в 9:44 пп
Я за судебный прецедент. А то не поймешь - ВСУ сказал, что эту норму нужно применять так и никак иначе, а какому-то районному судье побоку что сказал ВСУ, а ВСУ потом ломает решение и все сначала и виновных нет - мол судья “керувався внутрішнім переконанням”. А так будет основание его наказать.